Ці 5500 кілометрів дались мені важче ніж я могла уявити. Не тільки через майже 6 днів за кермом. Не стільки. Просто бути не вдома виявилося якось невимовно складно. І залишати частинку дома, друзів там, за спиною і повертатися – складно не менш. Чотири дні по приїзду я відновлювала себе: пила, плакала, курила, спала, дивилася кіно, хворіла, знову плакала, знову курила. Наче зависнувши між світами.
Але телефон дзвонить. Месенджери мерехтять. Машини ломаються. Форма горить. Ліки закінчуються. Найкращі гинуть. Старлінки потребують ремонту. Посилки – відправки. Куп’янськ. Слов’янськ. Бахмут. Кордон з білорусами. Рації, турнікети, генератори, нічники – і так по кругу.
Зібралася. Встала. Працюємо.
Завдяки друзям з цього тріпу я привезла:
– шапки і бафи – дякую Dasha Sor
– енергетичні батончики – дякую Anastasiya Gugel
– купу корисного – павери, спальник, газові балони, джеми, смаколики від Menschlichkeit Spenden e.V. завдяки Iryna Surikova
– комплекти дуже класної термухи – дякую Polina Nefidova та Ivan Nekrychyi
– гігієну для цивільних, памперси, серветки – дякую Khadzhynova Iuliia
– вітаміни – дякую Nataliya Kobzar
Все це вже розїзжається куди треба і буде їхати найближчими днями. Якщо у вас є військові, яким потрібно щось з цього переліку – пишіть в особисті.
Якщо ви хочете допомогли закупити те, чого ці списки не закривають – реквізити ті самі. Звіт по військовим і актуальні запити завтра окремим постом.
Стоїмо. Зими залишилося менше ніж пройшло. Скоро весна. Беззаперечно.
Приват: 5168745604262318
Моно: 5375411416628449
PayPal: grannysboxetsy@gmail.com (Gugel Anastasiya)
Українська