Кожного курва разу як я не в Україні щось таке трапляється. Коли я в України, воно теж, але бути не вдома і читати про блекаут в Харкові і завали в Дніпрі – то зовсім інше. Безсилля і лють.
Я в сяючому Берлині. А хочу бути в темному Харкові.
Завтра стартую в бік дому. Маршрут трохи змінився, тому: Вроцлав, Краків, Львів, Київ – якщо є щось не об’ємне та корисне – в мене ще є трохи місця в салоні. В крайньому випадку відправлю дітей пішки)
Тримаймося, рідні. Скоро буду.
Українська