Архіви автора:Ard

Почали листопад з гуманітарного виїзду до села Березівка під Куп’янськом. Воно настільки “in the middle of nowhere”, що навіть йбна рсня туди не заходила під час окупації. На сьогодні – приблизно 200 мешканців, переважна більшість – нещодавно переїхали з Куп’янська. В селі є магазин. В ньому є мівіна і макарони. І кава, дякувати небесам. ПоодинокіПродовжувати читання “Facebook Post: 2022-11-02T21:12:08”

Війна війною. Але ж канікули.День в місті з дітьми це: 80 ампул обезболу, 150 новорічних прикрас, 1 буржуйка, до біса важка, але прекрасна, дякую @mike kabanov, 4 пломби на двох, 2 пари рукавиць, 56 шматків суші, 16 градусів в новій оселі, 9 сходинок, які треба здолати з Сахаром і 7 гарбузових кексиків… Повернулися. Хто вПродовжувати читання “Facebook Post: 2022-10-25T23:21:55”

Серед усього, чим ми займаємося – найбільше ненавиджу і люблю пригоняти тачки. Ненавиджу – бо це завжди дурні гроші, ризик, догоряння нервової системи та додаткова сивина. Люблю – бо, коли все це лайно позаду – котики отримують те, що справді потрібно. І радіють так кльово. Nissan Navarra, 2007 рік.Ціна покупки 6300 евро.ТО – 6500 грнПідрозділуПродовжувати читання “Facebook Post: 2022-10-20T12:29:33”

Будь яких слів недостатньо. Оці всі “вітаю, дякую,обіймаю”, вони потрібні, але не вміщують і половини того, що хотілося б. Тому до слів додаємо: 1. Офігенну Наварру з Арні та дівчатами, щоб робити що треба красиво.2. Здоровенний бус Renault Master в Бахмут, в самісеньке пекло, де він конче потрібен (разом з @ГО “Волонтерська ліга”)3. Нічник PVS14Продовжувати читання “Facebook Post: 2022-10-14T22:40:00”

Поки ці потвори виміщують безсильну злобу на цивільних, я завантажую під дах машину у Варшаві і виїзжаю додому.Вміст багажника – як зріз поточного життя: речі друзів, вінтажні новорічні прикраси, плити, шоломи, дощовики, турнікети, пнб, який ми купили разом з вами, желейні ведмедики, пляшка вина і сигарети. У Львові немає світла, а треба відправити безліч терміновихПродовжувати читання “Facebook Post: 2022-10-10T11:44:56”

Припинили на секунду думати про Щекавицю – зараз важливе і термінове. За вересень завдяки всім вам ми закупили і передали в райони самісенького пекла купу необхідного: шоломи, термо, магазини, спальники, колеса, дуже важливі антени для радіорозвідки. Закупили трохи форми і берців на які ще чекаємо. Оплатили в іншому кінці світу дуже злий нічник за всіПродовжувати читання “Facebook Post: 2022-09-28T22:30:10”

Тут мав бути зовсім інший пост. З гарними фоточками з Куп’янска, аквафрешем під ногами, прапором над Ізюмом і усміхненими котиками… Він написав 10го, що вони на виїзд. “Шорох наводить”. А вже 11го моє повідомлення не було доставлене. 5 діб очікування. Доба розшуків. Одне коротке повідомлення. Загинув. Дякую, Ігоре. За те, що зробив такий вибір. ЗаПродовжувати читання “Facebook Post: 2022-09-17T17:07:39”

Поки є світло (щоб вони вже повиздихали), дуже швидко.Я просто хочу, щоб ви знали, що майже всі ті, кому ми з вами допомогали – зараз там, де змінюються контури на карті.Вони поїли (сподіваюсь) і в шапці (точно знаю). З тепліком, в термяхах, рукавицях і теплих бафах.Дякую вам, що робите це можливим.Дякую їм, що роблять можливимПродовжувати читання “Facebook Post: 2022-09-11T23:08:02”

Останні часи літа. Воно було, попри лютому всередині. Скажене, гаряче, болюче, незабутнє. Це літо винесли на плечах люди на фото. І багато інших, котрих на фото немає. І ви, бо з вашою допомогою ми допомагали їм. За серпень ми закупили і передали різного корисного на 287800 грн. Шоломи, гідратори, генератори, амуніція, спеціальне спорядження, розкладні ліжка,Продовжувати читання “Facebook Post: 2022-08-31T22:36:22”

Знаєте, вчора навіть я злякалася. Підходила до під’їзду, коли прилетіло на Павлове Поле. Здалося – в сусідній двір. Але ні, то далеко було. По школі моїх дітей. На адреналіні відкоркувала бутилку вина, яку до цього три дні не могла відкрити. Профіт. А потім страх, як завжди, переплавився на лють. Давайте просто вбивати їх разом. ЯкПродовжувати читання “Facebook Post: 2022-08-05T10:19:59”